З днём народження
С тих пiр багато утiкло води, Коли батьки за ручку нас водили, А ми за ними «хвостиком» ходили, Не знаючи нiякоi бiди.
* * *
Не дивно, що мiж радiсних подiй, За все дорожче це велике свято, Яке завжди приходить якось раптом, Як самою яскравою iз мрiй.
Тебе розбудять сонця променi, Що лагiдно заходячи в кiмнату, Несуть святкову радiсть тобi в хату I гонять з неi настроi сумнi.
Нам серце зiгрiвають як завжди Яскравi вiдголоски материнства I нiжно-теплi спогади дитинства, Що думкою вертають нас туди,
Де босими ми мiряли шляхи, Стежинами таемними ходили... I батько й мати дуже нас любили, Нам завжди пробачаючи грiхи.
Хай спогади живуть у нас святi I в рiзних фарбах свiтяться барвисто, Вертаючи в щасливе нас дитинство, Де всi були ми з вами молодi...