Олександр Олесь народився 4 грудня 1878 року в містечку Білопілля (нині Сумська область) у родині дрібного службовця. Навчався в Харківському ветеринарному інституті, згодом відвідував лекції в Київському університеті. Перша збірка поезій «З журбою радість обнялась» вийшла 1907 року й одразу привернула увагу читачів і критики. У наступних книгах, як-от «Кому повім печаль мою» (1908) та «Поезії» (1919), розвинув власний ліричний стиль. Брав активну участь у національно-культурному житті, підтримував ідеї української державності. Після поразки визвольних змагань у 1921 році змушений був емігрувати, жив у Відні, Берліні, а з 1923 року — в Празі. Помер 1944 року в Празі. Провідними темами його творчості є любов до рідної землі, сум за втраченою свободою, краса природи та інтимні переживання. Поетичний стиль відзначається музичністю, використанням народнопісенних ритмів, символіки та психологічної глибини. Творчий спадок поета займає помітне місце в українському модернізмі, а драматичні етюди, зокрема «По дорозі в Казку», збагатили національний театр.
Step-by-step learning, voice recordings you can share, and review reminders.
