Три, не три
Три, не три
І, як ніби б, ще рано інею, та на віях.
А подиш ти...
Продихалося, помщалося, вищирившись, з'явилося, і...
Попливло перед очима.
Що можливо неможливе.
Три дурень!
Спантеличений?
Це милий, назавжди.
Іцхак Скородінський, 2024
Три, не три
І, як ніби б, ще рано інею, та на віях.
А подиш ти...
Продихалося, помщалося, вищирившись, з'явилося, і...
Попливло перед очима.
Що можливо неможливе.
Три дурень!
Спантеличений?
Це милий, назавжди.
Всё начинается с неуверенности: вроде бы мороз ещё не пришёл по-настоящему, а иней уже осел на ресницах. Герой словно застыл в этом предчувствии холода или чего-то важного. Но вот появляешься ты — и мир сбивается с ритма.
Read the full summary