«Коли вона повернулась, ближче вже до зими…» — Summary

Коли вона повернулась, ближче вже до зими, всі свої літні речі вимінявши на квиток, в теплих її кишенях ховались портові дими, а кров мала колір висушених трояндових пелюсток.

І я гортав її книги в перці, кориці й вині, і слухав собі неуважно, як вона залива, і як виростають у темряві, зріючи на глибині, чорний камінь вугілля, зелена рослина трава.

І сонце повільно скочувалось під тиском своєї ваги, і вона розсипала борошно, мов дзвінкий порошок, і чекала кожного вечора коли вже підуть сніги, але сніг, на відміну від неї, так тоді й не пішов.

Show the whole poemHide the poem

Learn Poems app

Try the Learn Poems app

Everything from the website trainer, and more: new exercises, voice recording and sharing, reminders, quick review.

Перед нами история возвращения. Кто-то близкий — «она» — вернулась, променяв летние вещи на билет, принеся с собой запах порта и осеннюю усталость. Герой наблюдает за ней, погружённый в свои ритуалы: листает её пахнущие специями книги, слушает её рассказы вполуха. Всё вокруг будто замедлилось и созревает в темноте, как уголь или трава.

Но главное здесь — ожидание снега. Она ждёт его каждым вечером, как символа обновления, чистоты, настоящей зимы. Однако снег так и не идёт. Эта несостоявшаяся метель становится горькой метафорой. Возвращение оказалось не тем долгожданным чудом, на которое надеялись. Всё застыло в тяжёлом, сумеречном ожидании, которое никогда не разрешится. Чувствуется тихая грусть, разочарование и понимание, что даже после возвращения что-то важное безвозвратно утеряно.

Read also

More by Сергій Жадан

All poems
AnxiousСергій Жадан

* * *

Що вона потім робила, куди пішла, з хусткою в рукаві й каблучкою на мізинці, коли її темне вікно роз’їдала імла, як іржа роз’їдає старі есмінці?
AnxiousСергій Жадан

Перші дні листопада

Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната — як я її тут залишу?
ContemplativeСергій Жадан

* * *

Добре, добре, знищуй листи, стирай номери, пали мости, просто стирай, просто громи, ми вдосталь мали цієї зими.