«Добре, добре, знищуй листи…» — Summary

Сергій Жадан2014Contemplative

Добре, добре, знищуй листи, стирай номери, пали мости, просто стирай, просто громи, ми вдосталь мали цієї зими. Знищуй коди, знищуй замки, теплі промені серед ріки, знищуй підозри, знищуй сміх, довіра сходила на нас усіх, тому знищуй те, що дісталось тобі, те, що вигадалося в боротьбі, те, що втратилося без жалю, те, що я і дотепер люблю.

Стирай адреси та імена, ти й далі лишаєшся така одна, таких як ти важко знайти, пали ці нікому не потрібні мости, пали книги, пали словники, готельні чортові рушники, постіль зі слідами чорнил, ошмаття прапорів та вітрил, знищуй голос, знищуй слова, ти далі будеш так само жива, знищуй усе, що створила сама. Все буде добре. Триває зима.

Забудь кожен із осінніх домів, забудь усе, що я умів, забудь усе, що вміла ти, пали ці обірвані мости, випалюй сліди поразок і втрат, раптом захочеш повернутись назад, раптом згадаєш собі ще раз, після всіх проклять і образ, як добре було, як нестерпно було, як тебе нищило і вело, як це торкалось твоїх основ, як просто все це почати знов.

Тому краще знищуй, краще пали, неважливо хто, неважливо коли, неважливо навіщо, неважливо з ким. В тебе попереду ще стільки зим.

Show the whole poemHide the poem

Learn Poems app

Try the Learn Poems app

Everything from the website trainer, and more: new exercises, voice recording and sharing, reminders, quick review.

Это голос человека, который говорит с кем-то очень близким — или с частью себя самого. Он призывает к тотальному разрушению: сжечь мосты, стереть прошлое, уничтожить всё, что связывает с болью. За каждым «знищуй» и «пали» стоит усталость от долгой, тяжёлой «зимы» — метафоры испытаний, потерь и холода в душе.

Герой не злится, он скорее измождён и пытается найти способ выжить. Он признаёт, что уничтожать придётся и дорогие, и горькие вещи — даже то, «що я і дотепер люблю». Настроение — мрачная решимость, смешанная с безнадёжностью. Фраза «Все буде добре» звучит не как утешение, а как констатация: хорошо будет только потому, что хуже уже некуда, просто потому, что «триває зима». Это стихотворение о том, как иногда, чтобы не сломаться, нужно сознательно опустошить себя, оставив лишь голое умение «бути живим».

Read also

More by Сергій Жадан

All poems
InspiredСергій Жадан

* * *

Тому що ніколи тебе не вирвеш, ніколи не забереш, тому що вся твоя свобода складається з меж,
AnxiousСергій Жадан

* * *

Коли вона повернулась, ближче вже до зими, всі свої літні речі вимінявши на квиток, в теплих її кишенях ховались портові дими, а кров мала колір висушених
AnxiousСергій Жадан

Перші дні листопада

Перші дні листопада. Вона спить у порожній кімнаті, в чужому ліжку. А він думає: чуже місто, чужа кімната — як я її тут залишу?