* * *
Двори стоять у хуртовині айстр. Яка рожева й синя хуртовина! Але чому я думаю про Вас? Я Вас давно забути вже повинна.
Це так природно – відстані і час. Я вже забула. Не моя провина,– то музика нагадує про Вас, то раптом ця осіння хуртовина.
Це так природно – музика і час, і Ваша скрізь присутність невловима. Двори стоять у хуртовині айстр. Яка сумна й красива хуртовина!
Ліна Костенко