* * *

Чорте, демоне розлуки, Несповнимих диких мрій, Недрімаючої муки І несправджених надій!

Слухай голосу розпуки! Буду раб, невольник твій, Весь тобі віддамся в руки, Лиш те серце заспокій!

Враз з тобою на страждання Я готов навік піти, — Лиш одно мені бажання Заспокій тепера ти.

За один її цілунок Най горю сто тисяч літ! За любов її і ласку Дам я небо, рай, весь світ.