«Раз зійшлися ми случайно…» — Summary

Раз зійшлися ми случайно, Говорили кілька хвиль — Говорили так звичайно, Мов краяни, що нечайно Здиблються з-за трьохсот миль.

Я питав про щось такеє, Що й не варт було питать, Говрив щось про ідеї — Та зовсім не те, не теє, Що хотілося сказать.

Звільна, стиха ти, о пані, І розсудно річ вела; Ми розстались, мов незнані, А мені ти на прощанні І руки не подала.

Ти кивнула головою, В сінях скрилася як стій; Я ж мов одурілий стою І безсилий за тобою Шлю в погоню погляд свій.

Чує серце, що в тій хвилі Весь мій рай був тут — отсе! Два-три слова, щирі, милі І гарячі, були б в силі Задержать його на все.

Чує серце, що програна Ставка вже не верне знов… Щось щемить в душі, мов рана: Се блідая, горем п'яна, Безнадійная любов.

Show the whole poemHide the poem

Learn Poems app

Try the Learn Poems app

Everything from the website trainer, and more: new exercises, voice recording and sharing, reminders, quick review.

Герой случайно встретил женщину, и их разговор оказался пустым и неловким. Они говорили о чём-то постороннем, не решаясь сказать то главное, что было на душе. Расстались почти как чужие — даже рукопожатия не было, только холодный кивок. А когда она ушла, его накрыло отчаяние.

Он понимает, что в тот миг был шанс на счастье. Достаточно было нескольких искренних, тёплых слов — и всё могло сложиться иначе. Но момент упущен навсегда. Теперь в душе остаётся только щемящая боль, похожая на рану, — это и есть горькая, безнадёжная любовь. Стихотворение пропитано сожалением о том, что не сказано, и тихой грустью от осознания непоправимой потери.

Read also

More by Иван Франко

All poems
AnxiousИван Франко

* * *

Чорте, демоне розлуки, Несповнимих диких мрій, Недрімаючої муки І несправджених надій!
SadИван Франко

* * *

Безмежнеє поле в сніжному завою, Ох, дай мені обширу й волі! Я сам серед тебе, лиш кінь підо мною І в серці нестерпнії болі.
AnxiousИван Франко

* * *

Як почуєш вночі край свойого вікна, Що щось плаче і хлипає важко, Не тривожся зовсім, не збавляй собі сна. Не дивися в той бік, моя пташко!